Обрії
J 131
І що тепер, всі обрії відкрито На вибір маєш тисячі смертей Смієшся, кажеш, що тебе уже убито Ти втратив віру в себе та людей. Шукаєш відчай, крапельку надії Так хочеш попросити грам тепла Ти думав , що любов - ці всі події Не змінять час, спаливши все до тла. Ти вірив, що цим разом тобі вдасться Піднятися , злетіти й далі жить На фінішній зірвати своє щастя Пройти над прірвою, тримаючись за мить. І що ? Ось фініш. Прошу, перемога! Твій п'ядестал горить пустим вогнем... Щасливий ти? Знайшов свою дорогу ? - Зустрів там смерть під оплески поем..
2019-08-01 21:28:15
3
0
Інші вірші поета
Спектакль Світанки Моя маленька, крихітна любове.. Спіймати нас..
Інші поети
Victoria H
@gl9victoria
Anntuanetta
@Anntuanetta
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2091
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1995