Усі мої вірші тобі
Яна Гаращук
Пишу любовні вірші тому, кого вже й не пам'ятаю. Тому, хто й сам про мене вже забув давно. Чому ж тоді я знову обираю, Своєю музою, натхненням лиш його? Я вже не пригадаю тих очей блакить, Волосся перламутрів переливи, Спокійний голос, ніжні губи, Й до болю в серці сльози, наче зливи. Не пам'ятаю геть його високий зріст, Як на руках носив, як обіймав, І аромат той незабутньо особливий, Що залишався як слід від помади на речах. Забула все, що колись говорив про мене, Всі компліменти, погляди, усі дрібниці, Усе це десь далеко в розумі моєму Поховано в запиленому ящику на верхній полиці. Тоді чому ж я обираю своєю музою, натхненням лиш його? Коли давно забула й знову не згадаю, Його очей блакить, волосся перламутр, Гарячий погляд, мрії і здобутки, І все, що за руки пройшли лише удвох. Можливо, через те, що в пам'яті досі плекаю, І як би не хотіла не зможу забуть.
2023-02-03 10:49:32
2
0
Інші вірші поета
Фіолетово Далеко поруч Щастя в твоїх руках Як кораблі
Інші поети
moody_bear_
@moody_bear_
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16391
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2175