Кажи того, чого не можна (розмова з людиною)
Стою
Біля магазу
Значить
А там
Дідусь
Маленький
Та старий.
Стою
Дивлюсь
Як марно людство
Вдає
Що має особистість.
Я подумки
Літаю
Містом тим
По колу
Я роздивляюся будинки
Ліхтарі.
Та бачу поряд із собою
Дідусеві
Що також немов птах
Літа без крил.
Він дивиться на мене
Каже:
"Як дорого
Наразі
Купувати
Сенс?
Крамниці ці
Та людство
Зовсім подуріли
Не можна навіть
Сенсу
Купувать"
Йому кажу:
"Дідусь
Чого літаєш?
Ти маєш
Там стояти
На землі"
Дідусь кричить:
"Не чую!
Я літаю
Для тих дурниць
Занадто я старий"
- Ви купуєте цю рибу?
- Так.
- Вона не свіжа.
- Отож на тобі,
А написано, що скумбрія...
- Так ви купуєте чи ні?
- Так, звісно, зараз
Грошей дістану...
- Дідусь, ви що, бережети гроші у шкарпетках? Про гаманець не чули?
- Не чув, донька, не чув. І взагалі я гном.
- Рада за вас. Скоріше, прошу, мені ще додому треба, дивитися "від пацанки до панянки" та домогати сину з математикою.
- Ось, ось гроші. Тільки вони трохи не свіжі.
- Я бачу. Це карбованці.
- Ну, яка риба, такі і гроші...
- Стійте, не можу віддати рибу за ті гроші. Мені потрібні гривні, 65 гривень, є в вас?
- Ні, немає.
- Тоді забирайте це, а рибу віддайте.
- То є, ви хочете казати, що не свіжу рибу не можна купити за не свіжі гроші, а за свіжі можна?
- Дідусю, в мене нема часу, крамниця закривається.
- А сенс в вас є?
- Що?
- Сенс?
Автор: зозуля котра немає домівки та блукає по городу в старому пальто у пошуках... щось шукає, напевно. Але я не впевнен. Мені пора, чайник кличе.
2023-01-04 11:45:05
4
1