Спогад
Альона Франчук
Сон, примарна, дивний спогад Холод, стріха, стукіт, грім Сяйно, місяць, шорох, морось Вітер, кроки, побратим Блискавиця, страх, мерцання Видих, подих, стукіт, шум Умикач, друг, чекання Кава, чай і знову шум Кіт, всміхання, регіт, хохіт Тиша, краплі, вітра спів Мрії, спогади, обійми Тумба, біль, мізинець, крик Знову регіт, руки, плечі Муркіт, ковдра,тепло, сон Капотіння, схід, світанок Вікно, промінь,світло, тінь Сон ще сходити не хоче Спогад залишився в нім
2019-03-30 14:53:54
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vlad Hazda
Дуже гарно🔥(лише *світанок)
Відповісти
2019-03-30 16:47:08
1
Альона Франчук
@Vlad Hazda дякую)
Відповісти
2019-04-01 10:47:04
Подобається
Інші вірші поета
О вітре! Зоря Майбутньому Чай
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2606
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2658