Осінь казкова пора
Олександр Фолдов
Осінь казкова пора. Прохолода в небі літає. Ти тепла, як весна, І серце, як вогонь палає. Рік прочекала мене. Безліч горя зазнала Я кохаю тебе! Ти мабуть це й так знала. Міцно притискаю до себе. Скучив жах, як сильно. Крижане повітря принесе Мить поцілунку твого.
2021-11-11 23:11:41
4
0
Інші вірші поета
Невідомі долі Сенс Небесна битва 1 Небо голубе нед нами
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2471
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2824