Небо плаче гірко
Небо плаче гірко. Коли бачить безаконня людське. Люди скажуть: «всерівно». Воно важко зітхне. Змушене дивитися постійно, Як відкидають від себе все. Вчать як потрібно. Змінитись не хоче ні одне. Право людини, як їй жити. Чого дотримуватись, а чого ні, Але за все прийдеться заплатити, І для чого ти жив? відповісти.
2021-11-11 22:11:03
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2616
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562