Небо голубе нед нами
Небо голубе над нами. Чисте мов кришталь. Воно весить віка, Простилається у даль. Земним холодним днем, Та іншими порами. Незважаючи на сморід і дим Воно лишається голубим. Рідко хмару вітер пожине, Як листок по морі. Та хмара пропливе В самотності та горі. Чи знайде в небесному океані Родину свою?. Не уступить темряві! Встоїть в годину лиху!. Небо полотно безмежне, Подих перехоплює. Явно не людське - Підпис досконалості на нім є.
2021-11-12 08:31:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1730
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1428