Le goût des larmes

Élodie

Devant la marée basse de l'océan Je réfléchis, loin de ma famille qui s'amuse Tu me manques énormément Je pense à toi, et mes idées fusent Je m'empare d'un bâton trônant sur le sable Pour écrire des lettres chantantes de ta belle voix Moi aussi, je chanterai aussi bien que toi Voyons voir de quoi je suis capable ! Mon écriture envahit la plage Le soleil devient mon chauffage J'écris des mots gentils reflètant ta personne Pendant que les cloches, au loin, sonnent Devant la marée montante de l'océan Je réfléchis, loin de ma famille qui s'amuse Tu me manques énormément Je pense à toi, et mes idées fusent J'écris plus de meilleur que de pire Un crabe traverse la plage rapidement Pour rejoindre les miens c'est peut-être le moment... Non, pas déjà, je continue d'écrire ! La marée prend toujours plus de place Efface mes mots, il n'y en a plus aucune trace ! L'océan Atlantique, je le hais Je vais devoir aller les chercher ! Devant la marée imposante de l'océan Je réfléchis, loin de ma famille qui s'amuse Tu me manques énormément Je pense à toi, et mes idées fusent Laissant un sillage d'écume derrière mes cuisses Je pars chercher les mots que j'ai écrit pour toi S'ils ne te parviennent pas Autant m'offrir en sacrifice L'eau froide a atteint mes petites épaules Et mon dos croise des algues qu'il frôle J'entends ma famille me sommer de revenir Mais les mots pour me souvenir de toi Sont très très loin, au large, là-bas Comme s'ils dépendaient de mon avenir Dans la marée haute de l'océan Je réfléchis, loin de ma famille qui s'amuse Tu me manques énormément Je pense à toi, et mes idées fusent Je plonge ma tête dans l'eau glacée Je n'entends plus personne m'appeler J'ouvre la bouche et je dissous mon charme... Oh, dis-moi, est-ce que l'eau a le même goût que tes larmes ? Pardon, je n'ai pas réussi à rattraper les mots. Tu ne m'en veux pas ?

2020-11-03 05:20:04

3

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Kyun <3

T'as un talent de fou omg ♡

Відповісти

2020-11-04 11:38:52

1

Kyun <3

En + cette fin >>>

Відповісти

2020-11-04 11:39:13

1

Élodie

@Kyun <3 Merci ^^'

Відповісти

2020-11-04 17:13:18

Подобається

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

13

5681

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11524