Монастир Душі
ОЛЕНА Троянська
(18+)
А не буває так, що успішний Честь свою не заплямує... Грішний... Хочеш багатство душі - то йди пішки, Залишивши шрами на серці... Не бачу сенсу жити у болі вибору Коли від зла встає волосся дибором... А втім... не важливо коли малу Крупицю торгують самому дияволу. І будуть золоті палати... І труби... Але немає в них веселощів і все буде грубо. Помре чистота тиші - Впаде Монастир Душі... (10.02.2019р. Переклад 2025 р. Бережіть своє Серце і Душу!)
2025-08-30 18:35:15
0
0
Інші вірші поета
Спокій Реальність Твій великий... Святий грішник
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11560
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12515