Ще крок. Всього один
Ще зовсім трохи... І я позбавлюсь здатності Відчувати хоч якісь би то почуття. Завезли нещодавно на склад прості Причини піти з життя. З цього мерзенно циклічного; З життя, де вирує хаос всюди. Для компанії покличу свого... Друга. (Дяка він не такий як всі люди) Металевими ланцюгами, Що міцніші ніж нерви моєї мами Ретельно душу свою обмотаю (Десь уявно навколо шиї) А з тіла бруд той старанно я змию... І чиста підійду сміливо до краю. Ще крок. Всього один. І тиша... Абсолютна То, кажуть, авторка жахливих картин Стрибнула без парашута. Занадто пізно, не встигли відвести від краю Байдужість нині у керма. Стою я "в соло" тут і невідомо що чекаю Я по боках дивлюсь - сама. І в цьому світі я одна Самотня, як в степу билина. І не моя в тому вина, І не твоя провина. То просто план такий життя - лишити зовсім наодинці Таке мале незаймане дитя, як я... В отій порожній без опалення хатинці.
2023-05-16 09:12:11
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9039
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4996