\Не варто було|
(18+)
Наче інший сценарій та все той же спектакль Наче інші актори, але й ролі ті самі В стакані з водою карвалолу п'ять крапель Розчинилось. Цього разу не мамі, А для себе те зілля варилось. Неможливо збагнути де допущено помилку, На якому етапі усе пішло шкереберть Можливо варто було тоді вилку Не діставати з шиї доки смерть Надсилала останню посилку. Можливо, а можливо не варто було Просто занадто мене дратувати. Те тіло ще дихало б і жило б, Аби здогадалось не провокувати. Та байдуже. В'язниця то просто кімната. Чи легко вбити людину фізично? Чи легше від наявності мотиву та агресії? Принаймі вбивство, для багатьох звично Але лиш моральне і лиш після сесії. Я прокинулась нарешті після сну. Поруч труп В руці вилка, на одязі кров. Я здавала борги, писала роботи і... Їла суп. Невже не втрималась знов? Цього разу, Петренко Любов... Світла пам'ять... Але темна кімната Не варто було мене провокувати.
2024-05-24 09:13:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1970