"Знову"
Знову вітер над землею, знову. Знову грім, та сильні шторми.. Та цю землю, просто так не здолати. Холод цей, пробирає кістки. Ви вдихніть запах лютої злоби! Що панує тут навкруги! А без неї, не вийде нічого.. Вже на злобі стоїть весь цей світ! Панування, рабство та голод. Все це стало просто своїм! Для людей, що вищі за всіх! А споруди все вищі! Все бажають вони дістатись до хмар.. Та ніхто з них не спитав. Чи там зверху, хтось їх чекав? Знову дощ зі сліз материних. Все частіше, в цих краях лунає.. Я надіюсь почути сміх.. Його скрізь, не вистачає..
2023-05-28 22:22:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1923
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1992