"Досить"

Честер Фінч

Досить з мене, цих слів порожніх всюди! І ця брехня, що поїдає всіх! Тривоги ці, живуть у наших людях.. Коли настане час, країни мрій? Мрійливі діти, хочуть у життя дорослих.. А ті дорослі, дітьми стають.. І старість ця, яка була далеко. Тепер вже на порозі, тут як тут.. Я бачив квіти, які зів'яли на очах. Я бачив страх, який живе у нас.. І кожен день, і кожен час, я не приймав положення таке! Я вірю в те, що час настане! Коли щасливі дні, прийдуть у кожну хату.. Я не дозволю більше, цих сумних подій! Досить з мене, цієї журби! Вона і так, дістала до душі. Я засмучені дні, віддаю долі своїй! А цю радість, залишу я собі..

2023-06-27 23:09:23

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Lexa T Kuro

О, як я розумію Ваше "ДОСИТЬ!" Ми живимо один раз, тут і зараз. І ми вибираємо самі яке буде це життя. Деякі і у калюжі бачать зоряне небо, а іншим і на небі не видно світла зірок, бо їм хмари заважають). Мені дуже подобаються ваші роздуми - вони мені дають надію, що є ще "живі" люди, які є моїми однодумцями). Дякую Вам просто за те, що ВИ є.🙏🌈☀️🌌

Відповісти

2023-06-28 06:15:36

1

Честер Фінч

@Lexa T Kuro Дякую за такий щирий коментар! Я завжди вам радий❤️

Відповісти

2023-06-28 06:53:49

1

Lexa T Kuro

Навзаєм 💞🤗

Відповісти

2023-06-28 06:59:41

1

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1126

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1872