"Слова"
Знецінені слова... втрачені... Сенс фрази забутий у метушні. Почуття близьких давно розмінені, На те, що так потрібно тобі: На п'янки, гулянки, пігулки, Битовуха та бидло-друзів, Дешеві дівки-цукерки... Одноразові ласки у свята. Знецінено слова... роздавлено... Кожному кажеш - "Люблю", Брехнею слова ті отруєні, Думаєш щасливий? Ти помиляєшся! Пускаєш дим у галасливому курнику, Серед п'яних виродків як ти, Через деякий час залишиться в пам'яті... Безглузді ночі та дні. І коли ти все ж таки схаменешся, Буде пізно, пізно повернути... Ти не встанеш більше, ти зламаєшся, Оплакувати станеш, тонути... Знецінені слова... втрачені... У білому димі, вині, порошку... Почуття близьких на дрібницю розмінені, На те, що НЕ ПОТРІБНО тобі.
2024-09-05 18:24:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3004
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2966