"Я застряв у мріях своїх"
Честер Фінч
Я застряв у мріях своїх. Все бажаю знайти. Справжній світ без журби. Все що я робив, наче зло.. Проростає давно. Серед сильних вітрів.. Вже не чую добро. Сам собі руїни зробив. Із високих домів.. Своїх власних бажань, і дорікань. Тут неначе себе згубив. І у яму зарив, всі тривоги свої. Та лишив у пітьмі.. Я застряв у мріях своїх. Бути справді живим.. А не просто пливти. Незнайомих знайти..
2023-01-10 22:25:27
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Сумно, до мурашок, але файно написано ✨
Відповісти
2023-01-10 22:31:16
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую, за щирий відгук👏
Відповісти
2023-01-10 22:42:45
1
Інші вірші поета
"Свобода" "Кожен день-боротьба" "Людина-загадкова" "Пустеля Мрій"
Інші поети
JESS Rose fortune
@rosefleurfortune
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5460
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2503