"Добрі Люди"
Честер Фінч
Люди добрі люди, нехай в наш світ добро прибуде.. Самі себе вбиваємо без болі. Кожен руйнує емоційний стан.. Весь в помилках та прикутий до крові. Щоб зберегти хоча б краплину надії.. Маємо бути просто людьми. Кожен із нас вже забуває як жити.. Тільки докори та сумління в душі! Люди добрі люди, нехай в наш світ добро прибуде.. Кожен із нас добро створює сам. І день як день і ніч ніби та. Але змінилось багато, з часом закриті будуть вуста.. І збережу я в пам'яті чудові слова. Тут залишатись захотілось мені. Весь цей світ потрібно лікувати. І кожен з нас і лікарь та палач.. Головне лікувати а не вбивати..
2022-12-14 21:46:57
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
чудовий сенс. Але як на мене багато гіперболи. Та що поробиш коли й дійсно таке буває в людей.
Відповісти
2022-12-15 13:00:31
1
Інші вірші поета
"Моя Пустеля" "Пошуки втраченого" "Там буде дощ" "В пошуках скарбу"
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Ana_Dana
@Ana_Dana
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5966
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5012