"Бувають хвилини спокою порожнього"
Бувають хвилини спокою порожнього. Без бурі, болю, журби. В безодню відправив, тривоги минуло. І це майбуття яке так хвилює.. Дрімають нарешті придушені болі. І серце уже не болить.. Здається що це лише сон.. Що я тут щасливий, немає тривог. І люди навколо щасливі.. Відкрив я для себе, стежку думок. Яка дарувала надію.. Надію на краще, у світі гнилому. І світ цей, змінитись повинен! Бувають хвилини спокою порожнього. Так шкода, що це лиш хвилини..
2023-06-19 17:19:23
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Без темряви, не було би світла. Якщо наші дні були би однаково прекрасні, то ми б їх не цінували... Бо такі люди. Ми ні цінуємо те, що маємо... Лише коли втрачаємо... Тому треба цінувати кожну мить - як смуток, так і радість. Це і ж життя! Дякую, цікавий вірш. Як завжди влучно і вчасно - є про що поміркувати.
Відповісти
2023-06-20 05:25:02
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5123
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4026