"Бувають хвилини спокою порожнього"

Честер Фінч

Бувають хвилини спокою порожнього. Без бурі, болю, журби. В безодню відправив, тривоги минуло. І це майбуття яке так хвилює.. Дрімають нарешті придушені болі. І серце уже не болить.. Здається що це лише сон.. Що я тут щасливий, немає тривог. І люди навколо щасливі.. Відкрив я для себе, стежку думок. Яка дарувала надію.. Надію на краще, у світі гнилому. І світ цей, змінитись повинен! Бувають хвилини спокою порожнього. Так шкода, що це лиш хвилини..

2023-06-19 17:19:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Без темряви, не було би світла. Якщо наші дні були би однаково прекрасні, то ми б їх не цінували... Бо такі люди. Ми ні цінуємо те, що маємо... Лише коли втрачаємо... Тому треба цінувати кожну мить - як смуток, так і радість. Це і ж життя! Дякую, цікавий вірш. Як завжди влучно і вчасно - є про що поміркувати.

Відповісти

2023-06-20 05:25:02

Інші вірші поета

Поема "Козак та Пані" Частина 1 "Осінь" "Зілля душі" "Раніше думав"

Інші поети

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Vinay Deshlahare

@avin_rafael

Малой

@teddywinters

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2403

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13186