Я мовчатиму
У співавторстві з чудовою @Rousi_Rey🐒🐒 ~•~ ~•~ ~•~ ~•~ ~•~ Я мовчатиму до останнього.. Заклею скотчем рот.. Змовчу коли вбиватимеш мене безжально.. Змовчу як зробиш останній крок.. Я не прокинуся в безсонні ночі, Заклею очі, щоб не бачили біди, Бо вона ломить руки дівочі, А ті змушують мене мовчки йти. Твої очі такі бездонні.. У них не відчутно ні краплі страху, Долоні грубі і мужні, Я б в них втонула якби не ти.. Розчарував моє серце ти знову.. Звів вінок із попелу й крові.. Ти мені подарував його, як корону, Одягнувши її пізнала межі твої. У тебе дно все таки є, Я знайшла його у поглядах на смерть, Де силует у пітьмі блукає, Чекає після опівночі на чверть. Не мовчи ти серед ночі, Де блукають твої криваві очі.. Зоря не змеркла ще,на сході сонця ти плетеш колосся.. Твої губи промовляють все що хочеш.. Але рухи будуть незграбні, Ти впустиш мене, неначе пташку без крил, І твої ''пробач'' такі нахабні, Коли я плачу над безліччю своїх могил. Обіцянки, що ти давав, Були солодкою брехнею.. Все що ти казав, Було омріяним чудом.. Це був провал,я не стерпіла,вмерла.. Не змогла я жити далі,в цій брехні вічній. Ти кликав мене принцесою, Ти називав мене своїм блаженством. Але тепер я не є собою, Я є повним шаленством. Протилежністю до слова "хороша", Прохання всі чорні для мене Я твоя гірка ноша, Хоча все одразу видно без імен. Спокусливість видінь твоїх, Наяву,чарую голосом ласкавим, Хоча далеко не янгол.. Я сама темінь, Я чорна тінь. Заповзаю в душу, Рву її на частини, А потім мовчати мушу, Якщо ти виживеш надалі. Зумію я здійснити,те про що мріяла роками, Зруйную душу твою, Розтрощу на друзки я серце твоє.. Але все одно мовчати мушу, Навіть коли розбите серце моє.
2023-08-17 20:07:38
3
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8953
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11970