Who Am I?

CVLD BLVVDED

Deep in my mind, I wonder who I am, I don't really feel alive, without any name, Breath and life are not the same, I'm drowning in my questions inside, but I can't find an answer to them, Life is as if not yours, Everything is only getting worse, This feeling's like some kind of curse, And I'm locked up with this burden with closed doors, The thoughts in my head are a maze, This is a ball of thread that can't be deciphered, I try to put a smile on my tired face, I just want to understand who I am But all is in vain... Cold blooded, why do you deny your true nature? Don't you look at the violence with pleasure? Erase all norms forget about all measures, EVERYONE CHANGES UNDER PRESSURE! Nah, nah, nah, Humanity is still in me, My second personality is killing me, Fighting with yourself will lead to the death of both, Crying for some help will not save me 'cause I'm closed, Even if you wanted to, you couldn't read my thoughts, Because some kind of consciousness is pushing me out, I try my best to hold on but it knocks me off... Deep in my mind, I wonder who I am, I don't really feel alive, without any name, Breath and life are not the same, I'm drowning in my questions inside, but I can't find an answer to them, Life is as if not yours, Everything is only getting worse, This feeling's like some kind of curse, And I'm locked up with this burden with closed doors, The thoughts in my head are a maze, This is a ball of thread that can't be deciphered, I try to put a smile on my tired face, I just want to understand who I am But all is in vain...

2021-06-05 11:30:19

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2278

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12193