Завтра прийде...
Берніс Кірк
Якщо я загину завтра, Що будеш робити ти? Надалі гадати чи справді, Коштувалі нерви ті часи? Чи будеш корити себе, За слова, що сказала колись? Якщо ти помреш завтра, Квіти на могилу принести? Одна ракета — змінить життя. І не тільки моє, можливо. Сьогодні ти ще живий з рання, А завтра лежиш вже в могилі. Якщо помремо ми завтра разом, Що би ти змінила? А поки ще не пройшло сьогодні, То можеш спати щасливо.
2023-10-09 18:50:06
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
як у моїй улюбленій пісні "я прийду до тебе завтра, навіть якщо завтра вже не прийде"...
Відповісти
2023-10-09 20:17:50
1
Берніс Кірк
@Деміра Рейн гарні строки 😊
Відповісти
2023-10-09 20:48:32
Подобається
Інші вірші поета
Попіл Надія Ми Нащо... оті сльози?
Інші поети
slonenya
@slonenya
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12284
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2135