Завтра прийде...
Якщо я загину завтра, Що будеш робити ти? Надалі гадати чи справді, Коштувалі нерви ті часи? Чи будеш корити себе, За слова, що сказала колись? Якщо ти помреш завтра, Квіти на могилу принести? Одна ракета — змінить життя. І не тільки моє, можливо. Сьогодні ти ще живий з рання, А завтра лежиш вже в могилі. Якщо помремо ми завтра разом, Що би ти змінила? А поки ще не пройшло сьогодні, То можеш спати щасливо.
2023-10-09 18:50:06
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
як у моїй улюбленій пісні "я прийду до тебе завтра, навіть якщо завтра вже не прийде"...
Відповісти
2023-10-09 20:17:50
1
Берніс Кірк
@Деміра Рейн гарні строки 😊
Відповісти
2023-10-09 20:48:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1776
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11852