Завтра прийде...

Берніс Кірк

Якщо я загину завтра, Що будеш робити ти? Надалі гадати чи справді, Коштувалі нерви ті часи? Чи будеш корити себе, За слова, що сказала колись? Якщо ти помреш завтра, Квіти на могилу принести? Одна ракета — змінить життя. І не тільки моє, можливо. Сьогодні ти ще живий з рання, А завтра лежиш вже в могилі. Якщо помремо ми завтра разом, Що би ти змінила? А поки ще не пройшло сьогодні, То можеш спати щасливо.

2023-10-09 18:50:06

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Деміра Рейн

як у моїй улюбленій пісні "я прийду до тебе завтра, навіть якщо завтра вже не прийде"...

Відповісти

2023-10-09 20:17:50

1

Берніс Кірк

@Деміра Рейн гарні строки 😊

Відповісти

2023-10-09 20:48:32

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

45

44

2239

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

37

4

4440