Завтра прийде...

Берніс Кірк

Якщо я загину завтра, Що будеш робити ти? Надалі гадати чи справді, Коштувалі нерви ті часи? Чи будеш корити себе, За слова, що сказала колись? Якщо ти помреш завтра, Квіти на могилу принести? Одна ракета — змінить життя. І не тільки моє, можливо. Сьогодні ти ще живий з рання, А завтра лежиш вже в могилі. Якщо помремо ми завтра разом, Що би ти змінила? А поки ще не пройшло сьогодні, То можеш спати щасливо.

2023-10-09 18:50:06

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Деміра Рейн

як у моїй улюбленій пісні "я прийду до тебе завтра, навіть якщо завтра вже не прийде"...

Відповісти

2023-10-09 20:17:50

1

Берніс Кірк

@Деміра Рейн гарні строки 😊

Відповісти

2023-10-09 20:48:32

Подобається

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

2185

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5690