Загиблим захисникам
Собою ви закрили рідний край Від куль ворожих і ракет смертельних. І душі ваші вже злетіли в небеса, Звільнившись від тортур і мук пекельних. Вас на колінах зустрічаємо востаннє І шану віддаєм за подвиг ваш. Ви повернулися додому в домовині, Щоб інші могли жити замість вас. Ще зовсім молоді та юні хлопці, Журавликами в небі вже летять. І криком журавлиним кличуть, просять, Щоб пам'ятати їх, не забувать.
2023-04-23 16:35:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4998
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2820