Малюнок
На березі річки сидів навесні Майстер-художник із пензлем в руці, Він пильно вдивляється в риси природи, Малює натхненно спокійнії води. Он ліс вдалині, мовби цятка зелена, Березка стоїть, наче та наречена. Природа убралась в чудовії шати, Творців надихає себе малювати. Навіки залишаться в тому малюнку І річка, і ліс, і берізка на лýжку. І хтось милуватися буде потому Пейзажем оцим, що зоветься весною.
2019-01-27 20:31:34
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2487
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1972