1_1
Аня
Ти співаєш пісню про сіре місто. І кажеш воно сум у душу несе. В світ летить ця думка з трагічним змістом І робить безбарвним навколо усе. Ти складаєш руки, бо сірі стіни Так тиснуть на тебе, що важко іти. Певен, що жодний нічого не змінить І жаль, більшість думає так, як і ти. Нам легше нити, змирившись казати, Що сили на битву в душі вже нема. Світло у людях! Потрібно вмикати! Від мужності серця розтане пітьма!
2018-03-24 19:40:19
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Яровая
💖💖💖👏👏👏👏
Відповісти
2018-03-25 07:23:04
Подобається
Інші вірші поета
Людина Ти когось мрія... Згадай Чекай
Інші поети
Markiyan Pavliv
@Aspirationnel
ROXY
@cherrybomp
Схожі вірші
Всі
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7477
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2318