Кузня душі

Joseph Slowly

Душа моя вже згасла у вогні, У кузні лавових відтінків пекла, Сварог забрав її і кинув у потік Й залишив вибір: жити чи померти. Метал зміцніє чи розм'якне вкрай? Залишить форму чи розвалиться на місці? Це буде меч, що ковалю від серця відривай? Чи знову будуть ті сумні нестерпні вісті? Я згину в битві як чесноти воїн? Пристрелю біль і жах з своєї зброї І з гідністю з життя зможу піти? Чи впаду перед жалем за собою? Програю не заправивши набою, Не зможу сенс життя свого знайти...

2023-01-18 21:12:54

Інші вірші поета

Спостерігач Звичка DS I. Прокляті душі

Інші поети

Трояндочка

@Rose_Senorita

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Jeon Jungkook

@xj_jk97x

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3873

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4831