Кузня душі
Душа моя вже згасла у вогні, У кузні лавових відтінків пекла, Сварог забрав її і кинув у потік Й залишив вибір: жити чи померти. Метал зміцніє чи розм'якне вкрай? Залишить форму чи розвалиться на місці? Це буде меч, що ковалю від серця відривай? Чи знову будуть ті сумні нестерпні вісті? Я згину в битві як чесноти воїн? Пристрелю біль і жах з своєї зброї І з гідністю з життя зможу піти? Чи впаду перед жалем за собою? Програю не заправивши набою, Не зможу сенс життя свого знайти...
2023-01-18 21:12:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9184
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13300