Нездійсненна дружба
А мене зненацька відпустило, Не зміню я думки вже назад. Ти, звичайно, не така вже й мила, І до того ж, безліч маєш вад. Не поділим ми удвох майбутнє, Не зробити спільних нам світлин. І хоч буде так без тебе скрутно - Не забуду світлих цих хвилин. Усмішку твою запам'ятаю, Сміхотливий блиск твоїх очей, Час на диво швидко пролітає, Та у серці ще болить й пече. Дякую тобі за всі уроки... Огорне туману нас вуаль, Вже потрохи проминають роки, І з душі стирається печаль.
2021-01-18 19:07:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3821
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6078