Нездійсненна дружба
А мене зненацька відпустило, Не зміню я думки вже назад. Ти, звичайно, не така вже й мила, І до того ж, безліч маєш вад. Не поділим ми удвох майбутнє, Не зробити спільних нам світлин. І хоч буде так без тебе скрутно - Не забуду світлих цих хвилин. Усмішку твою запам'ятаю, Сміхотливий блиск твоїх очей, Час на диво швидко пролітає, Та у серці ще болить й пече. Дякую тобі за всі уроки... Огорне туману нас вуаль, Вже потрохи проминають роки, І з душі стирається печаль.
2021-01-18 19:07:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3177
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16465