Не такі
Ангеліна Пилипенко
Ріжеш навпіл нещадно скалічену душу, А вона так нестерпно, пекуче болить. Я з твоїми словами змиритися мушу, Хоч втрачати не хочу тебе ні на мить. На щоках цебенять гіркі сльози горохом, І у власній я крові, здається, тону, Ти зі мною побудь ще, благаю, хоч трохи, Бо мені не здолати нерівну війну. Я в тобі частку себе, здавалось, шукала, Та в своїм відкритті раптом стала німа. І душа так повільно, у муках вмирала, Моє серце скувала враз вічна зима.
2021-06-18 15:58:57
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
можливо, те, що це - історія з життя? Одна відома співачка стверджувала, що якби в її житті не було людей, котрі намагалися її зламати, вона б не написала стільки хітів. Щось подібне відбувається і на моєму шляху - трапляються люди, які відштовхують, кепкують, не розуміють... зате завдяки ним моя творча спадщина значно поповнюється
Відповісти
2021-06-19 08:35:36
Подобається
Інші вірші поета
Два боки медалі Творці Твій відхід Пам'яті школярки
Інші поети
Brisée 彡
@Reinrim
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2581
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17036