Каяття
Ангеліна Пилипенко
Білі стіни. Люстро загадкове. Скла поверхня лукаво блищить. Я в думках повертаюся знову У обитель щоденних жахіть. Плівка сліз затуманила очі, Оніміли пошерхлі вуста. Зізнаюся, я мрію і хочу, Щоб була моя стежка проста. Те люстерко сміється і манить, От лишень скло у ньому криве. І стає моя правда обманом, Все ламається враз і пливе. Голос люстра шепоче так тихо, Що моя не безгрішна душа. Так, це правда... лукавеє лихо Все сумління моє не лиша. Часом в шалі болючім кидала Комусь в спину жорстокі слова. Не довірила і ревнувала.. Моя грішна, пуста голова! Я не янгол, це знаю напевне, І чимало утнула невтіх. Однак вірю: не все так плачевно, Бо не стану повторювать їх! Прошепочу: "Прости мене, Боже! Я загрузла в своїх помилках. Відтепер завжди тільки хороше Буду мати на серці й в думках!"
2020-10-26 12:56:50
0
0
Інші вірші поета
Гіркії сльози Любій матусі Моська Пам'яті школярки
Інші поети
Baekiia 44
@exobaek
بسنت
@bassant_samir_aly
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3287
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13438