Забытый ангел
Грусть в душе, и боль в глазах. Сидит так тихо... Падший ангел у окна... И тихо плачет... Не смогла... Тепло на сердце удержать... Остаётся только ждать... Пока смерть сама придёт... Его в объятья заберёт... Никто к нему не подойдёт... Ни обнимет... Не утешит... И не предложит у огня погреться ... Но придет лишь мальчик вновь И скажет ... —Вот что делает любовь.
2024-03-14 23:45:34
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1670
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8913