Свого не треба..?
Колись було - було та й і минуло, І згасло прикро як стара зоря, В невольній вольності втонуло У грамотах розумного царя… А ми сидим як і сиділи, Корон, на благо, всім хвата, Дарма діди за землю гомоніли, Сред правнуків дурна лиш німота́… Про шаблі знаємо з розказів, Про битви знаємо з книжок, Історію читаємо з наказів, Й чужих шукаємо стежок… Свого не треба, бо немає, Немає волі сред брехні, Й поки німо́та все дрімає, Не буде спокою мені…
2021-05-04 18:53:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1067
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1339