Свого не треба..?
Колись було - було та й і минуло, І згасло прикро як стара зоря, В невольній вольності втонуло У грамотах розумного царя… А ми сидим як і сиділи, Корон, на благо, всім хвата, Дарма діди за землю гомоніли, Сред правнуків дурна лиш німота́… Про шаблі знаємо з розказів, Про битви знаємо з книжок, Історію читаємо з наказів, Й чужих шукаємо стежок… Свого не треба, бо немає, Немає волі сред брехні, Й поки німо́та все дрімає, Не буде спокою мені…
2021-05-04 18:53:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2313
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1955