Свого не треба..?
Колись було - було та й і минуло, І згасло прикро як стара зоря, В невольній вольності втонуло У грамотах розумного царя… А ми сидим як і сиділи, Корон, на благо, всім хвата, Дарма діди за землю гомоніли, Сред правнуків дурна лиш німота́… Про шаблі знаємо з розказів, Про битви знаємо з книжок, Історію читаємо з наказів, Й чужих шукаємо стежок… Свого не треба, бо немає, Немає волі сред брехні, Й поки німо́та все дрімає, Не буде спокою мені…
2021-05-04 18:53:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4986
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2434