До гетьманів великих, до слави України...
Андрій Лісовий
Часи славні там, де й славнії гетьма́ни, Що хоругви піднімали з-за вогнів гармати, Це біля їх могил стоять і храми, і прочани, Бо колисали Україну - як самого Бога мати. Вся перша слава - ге́тьману Богдану, Що духом волі поокроплював мечі, Що сліпо ввірив в сладкую оману, Яку співали царські палачі... У храмах зло́тих гетьмана Івана На віки вписані священні імена, Та все ж кровить поранена Полтава, І не приходить до Батурина весна... Прийнявши про́ху вольну від народу, Й наслідуючи славу прадіді́в Павло Вкраїні да́рує свободу Й воює з-поміж воїнів рядів... Така то слава наша в України, Прийня́та нами із самих небес: Свої була́ви - і свої ж руїни, Свої дари сред дариних чудес...
2021-02-03 08:13:23
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Вірш чудовий з хорошим змістом. (Трошки читати незручно, на фоні багато білого, і букви білі зливаються з фоном)
Відповісти
2021-05-08 17:41:26
1
Андрій Лісовий
@Лео Лея Щиро дякую!
Відповісти
2021-05-09 07:25:50
1
Рутенія
Дуже чудовий вірш! ❤️
Відповісти
2022-10-27 10:01:57
Подобається
Інші вірші поета
Your (my) eyes ignites hearts Тож стань сонцем серед ночі... Бісе-друже... Ціна правди
Інші поети
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4986
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10527