Сред літа серце крижане...

Андрій Лісовий

І бува ж таке на світі: Сред літа серце крижане, Воно теплом хладить у цвітті, Як розуміння нажене... У серці правда, кажуть, п'яна, Вона ж п'яніє від тепла, Одначе крига полум'яна Сьогодні хладна й немала... Я свому серцю вірю більше, Ніж хладним розуму думкам, Однак сьогодні все тугіше, Не зрозуміть це язикам...

2021-08-21 08:12:25

Інші вірші поета

Хранімо ж, люде... До гетьманів великих, до слави України... Свого не треба..? Ночі

Інші поети

Anna Tea

@readbook

Inked Disaster

@inkeddisaster

joly

@joly

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5364

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3325