Сред літа серце крижане...
Андрій Лісовий
І бува ж таке на світі: Сред літа серце крижане, Воно теплом хладить у цвітті, Як розуміння нажене... У серці правда, кажуть, п'яна, Вона ж п'яніє від тепла, Одначе крига полум'яна Сьогодні хладна й немала... Я свому серцю вірю більше, Ніж хладним розуму думкам, Однак сьогодні все тугіше, Не зрозуміть це язикам...
2021-08-21 08:12:25
2
0
Інші вірші поета
Берестечко Так просто... Ночі Хранімо ж, люде...
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Meriem Gsm
@meriem_gsm
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9412
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5292