Жаднюга
Я сьогодні забарилась, Довго спала і не вмилась. Швидко взулась у калоші І потьопала до Тоші. Адже в нього справжнє свято, Друзів навкруги багато. Це тому,що тато Тоші, Сам зробив йому калоші! Та не гумові,з металу, Не зовсім,нога щоб стала. Щоб не падали додолу Й на них їздити до школи, Приробили коліщатка. Це ще не для вас,малятка. Тоша їздить,круть і верть, Вся поїздка круговерть. Хлопці квилять-проквиляють, Покататися благають. Але Тоша не здається, Він ще більше зазнається. Раз проїхав,ще разок Ще розширився кружок. Тоша їздить,наче птаха, Аж тут,гуркіт! Бідолаха. Він наїхав на камінчик, Розчухрав собі він лоба. Переймався за гребінчик: "Дайте зацесу з хоц лоба!" Як притронеться,щипа Тоша в сльози,ой,біда. Дощ маленько накрапа, По домівках всі,гайда!
2018-12-16 09:01:34
3
0