Мій краю
О мій краю... Ти вимолюєш гріхи тих , хто вмирає . Ти просиш прощення у Бога , за те Що випала така дорога . Твого болю не чутно , бо голосно б'ють дзвони сумні . Твого суму не видно , бо туманом покрились муки гіркі. Сини твої страждають , щоб у раю потім цвісти . Думки твої блукають , бо прихистку їм не знайти Ти плачеш ночами , коли важкість стикає груди твої . Але сльози витираєш гучними боями , що котяться по землі . Твій шлях тереном вкритий , важко по ньому іти. Але ти не розбитий , краю , ти мусиш цвісти ! Ти будеш цвісти ! Рости ! Кров'ю і потом Крізь віки свою славу нести .
2020-11-15 14:29:48
9
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2336