Мій краю

Анастасія Ковальська

О мій краю... Ти вимолюєш гріхи тих , хто вмирає . Ти просиш прощення у Бога , за те Що випала така дорога . Твого болю не чутно , бо голосно б'ють дзвони сумні . Твого суму не видно , бо туманом покрились муки гіркі. Сини твої страждають , щоб у раю потім цвісти . Думки твої блукають , бо прихистку їм не знайти Ти плачеш ночами , коли важкість стикає груди твої . Але сльози витираєш гучними боями , що котяться по землі . Твій шлях тереном вкритий , важко по ньому іти. Але ти не розбитий , краю , ти мусиш цвісти ! Ти будеш цвісти ! Рости ! Кров'ю і потом Крізь віки свою славу нести .

2020-11-15 14:29:48

Інші вірші поета

Залежність Варто пам'ятати Сподівання Страхи

Інші поети

Neha

@neha_09

Momen ali

@momen_ali

Solo Frau

@frausolo

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5304

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5178