Я не шукатиму більше човна
Я помиляюсь щоразу з собою Я не тебе шукаю, а втому А пробую кожного присмак любові Шукаючи свого щастя і долі Я помиляюся, всім це відомо І не любов шукати, ні втому Шукати повинна я лиш себе Бо щастя моє всередині мене Коли рівновагу я віднайду І йтиму так вільно думками вперед Тоді тільки плавати я научусь І полечу від хвиль, що гребуть Я не шукати тебе лиш повинна Ти не той скарб як лиш здається Ти лиш той камінь наружний і гострий Об який я зламаю всі свої кості Я не тебе хотіти повинна А спокою й радості миті, години Я лиш себе віднайти маю сили А решта прийде і ти не є виняток Я не розбитись повинна в тім морі І не топитись щоб лилися сльози А не шукатиму більше човна Бо я є я, власна своя земля.
2019-09-17 07:34:22
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2240
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4666