Я не шукатиму більше човна
Amareto
Я помиляюсь щоразу з собою Я не тебе шукаю, а втому А пробую кожного присмак любові Шукаючи свого щастя і долі Я помиляюся, всім це відомо І не любов шукати, ні втому Шукати повинна я лиш себе Бо щастя моє всередині мене Коли рівновагу я віднайду І йтиму так вільно думками вперед Тоді тільки плавати я научусь І полечу від хвиль, що гребуть Я не шукати тебе лиш повинна Ти не той скарб як лиш здається Ти лиш той камінь наружний і гострий Об який я зламаю всі свої кості Я не тебе хотіти повинна А спокою й радості миті, години Я лиш себе віднайти маю сили А решта прийде і ти не є виняток Я не розбитись повинна в тім морі І не топитись щоб лилися сльози А не шукатиму більше човна Бо я є я, власна своя земля.
2019-09-17 07:34:22
2
0
Інші вірші поета
Ти та сама, зла... Як Фенікс з попелу в імлі Не бійся дихати на повні груди Відпускаючи все...
Інші поети
ozean
@ozean
Памс
@pararampam
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2362
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10285