Зовсім не знати...
Знаєш, насправді я сильно втомилась... Втомилась любити дивлячись в спину Постійно чекати чогось без упину Для чого боротись за той кусок мила? А знаєш, я все відпустила. Хоча і не ясно, що саме мутила. Може була не та інтонація? Якою казала "ще не все втрачено"? А знаєш, воно того варте Тепла, що зігріє коли ти як арктика Світла, коли ти вночі йдеш лиш на ощуп в глухій тишині. Останнє що, знаєш? Я дуже щаслива, хоча ти напевно не менш і вродливий, Та зараз мені на це наплювати. Краще б тебе зовсім не знати...
2020-04-18 06:34:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3416
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6618