Зовсім не знати...
Знаєш, насправді я сильно втомилась... Втомилась любити дивлячись в спину Постійно чекати чогось без упину Для чого боротись за той кусок мила? А знаєш, я все відпустила. Хоча і не ясно, що саме мутила. Може була не та інтонація? Якою казала "ще не все втрачено"? А знаєш, воно того варте Тепла, що зігріє коли ти як арктика Світла, коли ти вночі йдеш лиш на ощуп в глухій тишині. Останнє що, знаєш? Я дуже щаслива, хоча ти напевно не менш і вродливий, Та зараз мені на це наплювати. Краще б тебе зовсім не знати...
2020-04-18 06:34:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2238
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13321