Я насилу відкрию лиш очі
Amareto
Я насилу відкрию лиш очі Не промовлю я більше ні слова Та роби ти зі мною що хочеш! Тільки випусти потім на волю! Я прийму усі твої правила І з життям таким я змирилась Та скільки ще це триватиме? Щоб так без душі я досі жила?! Мені байдуже, що за сюжет Ти для мене тоді ще придумав Я лиш чекаю, коли настане день Щоб почути пояснення твої Бо нічого я й так не зуміла Прийняти в житті та зрозуміти Людей не так легко читати Коли серце твоє закрите.
2019-08-14 18:56:02
4
0
Інші вірші поета
Це я Хвиля і досі б'ється... Коханою ж була... В серці досі ти є
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2200
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13126