Я насилу відкрию лиш очі
Я насилу відкрию лиш очі Не промовлю я більше ні слова Та роби ти зі мною що хочеш! Тільки випусти потім на волю! Я прийму усі твої правила І з життям таким я змирилась Та скільки ще це триватиме? Щоб так без душі я досі жила?! Мені байдуже, що за сюжет Ти для мене тоді ще придумав Я лиш чекаю, коли настане день Щоб почути пояснення твої Бо нічого я й так не зуміла Прийняти в житті та зрозуміти Людей не так легко читати Коли серце твоє закрите.
2019-08-14 18:56:02
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2200
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8880