Відпускаючи все...

Amareto

(18+)
Відпускаючи все, що сковує ланцюгами Я б воліла в небі мати справи І звідти із пташиною влучністю Срати на всіх з людською простодушністю. А тоді я б сіла на дерево І чекала допоки хтось мимо не пройде кроком І на кого б я випустила всі свої добрі діла. Я б хотіла бути великою Пташкою, наче торпеда Щоб хватило на всіх ідіотів Моїх файних пташиних " памьотів".

2019-08-27 12:59:25

Інші вірші поета

Я не шукатиму більше човна Я боєць Я знову втекла... Серце кам'яне

Інші поети

Gang Little

@Ganglittle

Дарья Солнечная

@Dashasav_

Vorozhka

@Vorozhka

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13009

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2290