Не бійся дихати на повні груди
Amareto
Не бійся дихати на повні груди Не бійся щирим бути ти весь час Я знаю боляче тобі ще буде Та ти не раз і щастя ще знайдеш Ці ясні очі бачать світ ще добрим І ця душа ще вірить в чудеса Я знаю, сонце ти так жити хочеш Та це не виправдовує твоїх бажань Ти сильною ще бути зможеш І люди це підтвердять ще не раз Цей світ весь гнилістю просяклий І люди як ті мухи все летять Будь вірною своїм лиш відчуттям І серце слухай, з розумом дружи Не вір усім, бо правди в них нема Лиш корисні мотиви з уст все виплива Нормально бачити цей світ не розуміючи нічого Так ніби ти проходиш повз вітрину ще старого магазину Тобі цікаво глянути лиш раз Чи не розвалився ще цей клятий рай.
2019-09-20 04:45:22
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Amareto
Щиро дякую ♥️
Відповісти
2019-09-20 11:38:40
Подобається
Інші вірші поета
Ти та сама, зла... Давай ми забудемо Та, котра поряд кожен твій крок Я не шукатиму більше човна
Інші поети
Vici Queen
@BlackBeauty17
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2613
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1722