Це я
Amareto
Так Привіт, це я Твоя Любов Я знаю, що ти вже давно чекаєш на мене Пробач. Та не можу до тебе прийти я Ще рано Ти ж зрозумій! Я прийду! Я щосили біжу лиш до тебе. Та ти пожди Ще день, тиждень Ще рік і ми побачимося знову. Ти сильна пам'ятай, бо я таких не бачила ще зроду! Бо скільки я б до тебе йшла Ти все чекаєш! Ти надію маєш! Ти досі віриш в істинну любов! Та її немає.... Пробач, це жарт Я посміхаюсь з тебе Пробач людино! Але ти така наївна! І досі віриш, що прийду Ну ну Ти й далі вір, а я подивлюся на тебе Й придумаю новий "прікол" Щоб житися було не так вже й легко Щоб весело було обом
2019-08-09 11:45:09
2
0
Інші вірші поета
Та, котра поряд кожен твій крок Я давно не боюся Він - Вона Зовсім не знати...
Інші поети
Clary Lorraine
@clarylorraine
AnnaKris
@AnnaKris
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1450
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4925