Це я
Так Привіт, це я Твоя Любов Я знаю, що ти вже давно чекаєш на мене Пробач. Та не можу до тебе прийти я Ще рано Ти ж зрозумій! Я прийду! Я щосили біжу лиш до тебе. Та ти пожди Ще день, тиждень Ще рік і ми побачимося знову. Ти сильна пам'ятай, бо я таких не бачила ще зроду! Бо скільки я б до тебе йшла Ти все чекаєш! Ти надію маєш! Ти досі віриш в істинну любов! Та її немає.... Пробач, це жарт Я посміхаюсь з тебе Пробач людино! Але ти така наївна! І досі віриш, що прийду Ну ну Ти й далі вір, а я подивлюся на тебе Й придумаю новий "прікол" Щоб житися було не так вже й легко Щоб весело було обом
2019-08-09 11:45:09
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2000
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4729