Інший хтось цьомає

Amareto

Не знаю куди, но зникли мої почуття Не знаю тепер чи права я була Ну як же ж мені далі діяти Якщо про тебе вже не можу мріяти? Невже так легко все пройшло А може насправді нічо не було? А може то просто був лиш сон І не з тобою серце билось в унісон? Так для чого я все це придумала? Я гадала ти також так думаєш І після останнього літнього дня Ми ще не раз будемо в такт Та зараз не дивлюся навіть на фото І не чекаю твого "ну що там?" То може відкрила в собі нове "я" Яке адекватно сприймає слова? Та нехай, немає нічого страшного Як не ти, то інший хтось цьомає...

2019-09-05 08:03:16

Інші вірші поета

Я загубилась серед... Без жодної з наших красоток Лиш вперед Я слушаю тебя

Інші поети

Alexia Johnson

@AlexiaJohnsonBosz

sambridhi

@sam6ridhi

Меліса

@kolucha

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4874

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2908