Я потонула у мареві сна
Осісти на місці, знайти свій притулок Пора би давно та щось я очкую Легше здається міняти вазони Чим за одним доглядати самому Тонути я можу в комусь щоразу І це виявляється фальшива фраза Легше навчитися плавати в морі Чим потопающим бути одному Стільки стоїть пришвартованих лодок Берега всі примаються поруч В море лиш досі вийду одна Шукаю човна самотнього я Ти як міраж, човне далекий До тебе пливу давним давно я А може обманюю зір свій і легкі Я потонула у мареві сна
2019-09-17 07:24:28
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2581
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13511