Давай ми забудемо

Amareto

Давай ми забудемо все що було Давай не питатимеш хто був колись Давай я розкажу усе це сама Ти лиш не вір злим язикам Я помилялася досі не раз Це помутніння наче весь час Та лиш тепер коли пройшов час Я зрозуміла, що втратила нас Я не загляну вже іншому в очі Уст я чужих уже не торкнусь Тільки до тебе горнутись я хочу А більше прощення мені не знайти Ти можеш почути про мене "грязь" Брудні, злі історії - було не раз Та молодість вела дорогою нас Говорячи "Бери все поки є час " Так я соромлюсь інколи фраз Сказаних так необдумано враз Та я не верну назад той час Щоб ти зрозумів, усе вже не так Це мабуть останні звертання до тебе Бо думаєш ти вже не про мене Я мабуть таки не достойна тебе Та чи я знала, що так все буде? Я загубилась посеред світу І не розумію куди себе діти Я лиш бажаю усе відпустити І з чистого аркуша почати жити.

2019-09-01 20:08:14

Інші вірші поета

Я боєць Я зійду зі шляху... Але не зразу, я боюсь Твої репліки...

Інші поети

Amareto

@Amareto

Yamini Labh

@ibelieveinmagic

Tota .

@To_ta

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2723

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

11050