Лиш не забудь
Людмила Потапенко
Я буду плакати, дощем із неба, Сміятимусь, я сонцем з висоти. Легеньким вітерцем, я доторкнусь до тебе, Коли в розлуці сумувати будеш ти. І місяцем, освітлювать твій путь, я буду, коли станеш у дорозі. Я буду твоїм ВСІМ, лиш не забудь... Бо, я тебе забуть, вже не в змозі...❤️
2018-07-05 19:27:25
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Людмила Потапенко
🌹
Відповісти
2018-07-07 01:37:17
Подобається
Людмила Потапенко
спасибо))
Відповісти
2018-09-09 18:59:56
Подобається
Інші вірші поета
Пробач мені, мамо! А я тебе колись забуду В клітці Не бреши
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1574
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15928