Не бреши
Людмила Потапенко
Я прошу, не бреши Не обманюй даремно. Тільки правду кажи І жаліти не треба. Я прошу, не обманюй, Не тривож мою душу Слово дай, не брехати, І його не порушуй. Ти-стрілець, я- мішень. Один постріл- упала. І скінчилося все, Все чого так чекала. Ти ламаєш мене, Наче вітер дерева. Ти вже знаєш, твоя... А тобі я, чи треба?,
2018-07-04 11:21:08
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Людмила Потапенко
@Алика. Голубой Одуванчик спасибо большое , мне очень прияно. Может, когда у меня появятся читатели, моя муза вернется. 🌹
Відповісти
2018-07-04 12:07:03
Подобається
Інші вірші поета
А я тебе колись забуду В клітці А ти, ще досі з автоматом Колишній подрузі
Інші поети
Lady K
@lady_k
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3933
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13099