Та чомусь сумно мені
Іноді, стає сумно, Хочеться кинути все. Хоча це не дуже розумно, Читаю до ранку в ночі. Не знаю що це зі мною, Смуток з'явився в мені. Робити нічого не хочу, Просто потонути у ві сні. Купа непрочитаних книг, Одна за одною стоять. А мені нудно без них, Друзів та магічних проклять. Мчуся я стежками мрій, Стараючись зберегти спокій. Та чомусь сумно мені, Сиджу я на самоті.
2023-07-04 12:41:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2925
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3629