Ти одна сидиш сумуєш...
Ти одна сидиш сумуєш
На самоті в своїй кімнаті
Плачем тишу всю руйнуєш
Калюжа сліз на ламінаті...
І в чом проблема? - Та проста
Юнацьке нерозділене кохання
Для тебе він один із ста
А ти для нього, лиш остання
Щотижня з новою гуляє
Він молодий ще для стосунків
А твоє серце все чекає
Палких від нього поцілунків
Та ти не з тих, хто входить в його смак
Для нього ти, як неведимка
Ти хоч одне, та все не так
Вибір твій - то є помилка
Час пролетів, скінчилась школа
Ти виросла і ти змінилась
Він помітив. Ходить все довкола
І ніби мрія вже здійснилась...
Та юність там, вже за спиною
Ти дивишся на світ інакше
Любов пронеслась над рікою
А на душі тепер все мякше
Твій смак змінився в кращий бік
Ти навчилась в людях розбиратись
В душі лиш радість, а біль втік
Настав вже час з ним розпрощатись...
Таке життя. Отак у всіх буває
Спочатку любим ми не тих
Та час летить, та час спливає
І вже інакше ставимось до всих
Кого не бачили - вже бачим
Хтось був хорошим, зараз - ні
Ми юності, мабуть, пробачим
За те, що були не такі.
2019-07-28 17:51:18
23
5