Самотня
Олександр Гусейнов
Самотня ходиш по квартирі Шукаєш щастя в телефоні Життя як доска що несе на хвилі Та від води вже щоки повні Ниєш, що немає тобі гідних На хлопців завжди не щастить Залізні мимо, хочеш мідних А краще, золото яке блистить Він топче землю під вікном В твоїх дверях лишає квіти Та не дружить рибка із глибинним дном З таким як він не в змозі ти радіти Ти хочеш чорний Мерседес А він їздить на маршрутці Сидіти вдома, бо робота - стрес Дивитись на гладенькі руці Витрачати його гроші Зависати в спа-салонах Носити "шмотки" дорогі, хороші Життя в рожевих світлих тонах Жувати їжу в ресторані По вихідних ходити в клуб Пелюстки троянд в гарячій ванні І "селфі" фото твоїх розкішних губ Але кому така потрібна жінка? Ти ж просто є невигідной забавой Дорога, та не пахуча квітка Дешевше жити з НАДУВНОЮ БАБОЙ! ©04.05.2019
2019-05-03 09:42:03
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@Вікторія Дякую, сонце:)
Відповісти
2019-05-03 11:43:10
1
Ірина Ko
Класнецький вірш👌🔥
Відповісти
2019-05-03 13:29:50
1
Олександр Гусейнов
@Ірина Ko спасибі, квіточко)
Відповісти
2019-05-03 14:50:11
Подобається
Інші вірші поета
Сонце, сонце... ТРАТАТАМ Ти хороша, але не для мене З першим снігом...
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2147
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1947