Ніби в серці є щось...
Молоді роки, ось, зкінчилися уроки Сонце посміхнулось, канікули настали Щоб не діставав я батькам своїм мороки В село на ціле літо мене вони віддали А тут нові сусіди й дівчина мого віку Нам разом по 13 й відразу ми здружились І як буває в дружбі, на вершині піку В малечі почуття до мене там з'явились Та був я не готовий до таких то справ Недовго міркувавши відразу їй сказав Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати Все літо були разом, ми весело гуляли А потім я поїхав, настало в нас навчання Цілий рік канікул вона і я чекали В мене була дружба, а в неї, блін, кохання І ось нарешті знову, наш час лише для двох На рік ми стали старші і трішки підросли Мені не до стосунків, тому я і не сох За рік нашой розлуки почуття їі зросли Вона знову з коханням душу виливає А я як і той раз на це відповідаю Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить, - Слід трішки почекати В селі я пару років, так вийшло, не бував І ось нарешті знову туди я повертаюсь Нам стукнуло 17. Її я не впізнав Красуня неймовірна, дивлюсь і задихаюсь Серце запалало, по-справжньому, як слід Почуття до неба мої стали підійматись Як Гриби співали -"Між нами тає Лід" Підійшов щасливий, був згоден зустрічатись Зачарований стою і душу виливаю Та з холодом в очах вона відповідає Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати (Ще років 3 тому писав як пісню)
2020-01-03 16:28:36
16
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Тодавчич
Гарний вірш ❤🤤
Відповісти
2020-01-18 09:32:05
1
Олександр Гусейнов
Відповісти
2020-01-21 12:23:27
1
Лео Лея
Так він і звучить, як пісня👍
Відповісти
2021-05-05 15:44:51
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5128
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3099