Ніби в серці є щось...

Олександр Гусейнов

Молоді роки, ось, зкінчилися уроки Сонце посміхнулось, канікули настали Щоб не діставав я батькам своїм мороки В село на ціле літо мене вони віддали А тут нові сусіди й дівчина мого віку Нам разом по 13 й відразу ми здружились І як буває в дружбі, на вершині піку В малечі почуття до мене там з'явились Та був я не готовий до таких то справ Недовго міркувавши відразу їй сказав Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати Все літо були разом, ми весело гуляли А потім я поїхав, настало в нас навчання Цілий рік канікул вона і я чекали В мене була дружба, а в неї, блін, кохання І ось нарешті знову, наш час лише для двох На рік ми стали старші і трішки підросли Мені не до стосунків, тому я і не сох За рік нашой розлуки почуття їі зросли Вона знову з коханням душу виливає А я як і той раз на це відповідаю Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить, - Слід трішки почекати В селі я пару років, так вийшло, не бував І ось нарешті знову туди я повертаюсь Нам стукнуло 17. Її я не впізнав Красуня неймовірна, дивлюсь і задихаюсь Серце запалало, по-справжньому, як слід Почуття до неба мої стали підійматись Як Гриби співали -"Між нами тає Лід" Підійшов щасливий, був згоден зустрічатись Зачарований стою і душу виливаю Та з холодом в очах вона відповідає Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати (Ще років 3 тому писав як пісню)

2020-01-03 16:28:36

16

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Вікторія Тодавчич

Гарний вірш ❤🤤

Відповісти

2020-01-18 09:32:05

1

Олександр Гусейнов

@Вікторія Тодавчич Дякую)

Відповісти

2020-01-21 12:23:27

1

Лео Лея

Так він і звучить, як пісня👍

Відповісти

2021-05-05 15:44:51

1

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

59

3

8686

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11394