Ніби в серці є щось...
Молоді роки, ось, зкінчилися уроки Сонце посміхнулось, канікули настали Щоб не діставав я батькам своїм мороки В село на ціле літо мене вони віддали А тут нові сусіди й дівчина мого віку Нам разом по 13 й відразу ми здружились І як буває в дружбі, на вершині піку В малечі почуття до мене там з'явились Та був я не готовий до таких то справ Недовго міркувавши відразу їй сказав Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати Все літо були разом, ми весело гуляли А потім я поїхав, настало в нас навчання Цілий рік канікул вона і я чекали В мене була дружба, а в неї, блін, кохання І ось нарешті знову, наш час лише для двох На рік ми стали старші і трішки підросли Мені не до стосунків, тому я і не сох За рік нашой розлуки почуття їі зросли Вона знову з коханням душу виливає А я як і той раз на це відповідаю Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить, - Слід трішки почекати В селі я пару років, так вийшло, не бував І ось нарешті знову туди я повертаюсь Нам стукнуло 17. Її я не впізнав Красуня неймовірна, дивлюсь і задихаюсь Серце запалало, по-справжньому, як слід Почуття до неба мої стали підійматись Як Гриби співали -"Між нами тає Лід" Підійшов щасливий, був згоден зустрічатись Зачарований стою і душу виливаю Та з холодом в очах вона відповідає Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати (Ще років 3 тому писав як пісню)
2020-01-03 16:28:36
16
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Тодавчич
Гарний вірш ❤🤤
Відповісти
2020-01-18 09:32:05
1
Олександр Гусейнов
Відповісти
2020-01-21 12:23:27
1
Лео Лея
Так він і звучить, як пісня👍
Відповісти
2021-05-05 15:44:51
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2223
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1800