Загублене серце
Агнія Бурне
Мiсяць зiйшов на небо З нiччю боротись смiло, Але не такий вiн, як сонце Невмiє свiтить так умiло. Сестри зiрки йому в помiч, Але все-одно все не те це. Чи допоможуть знайти вони вихiд Тому в кого iм'я-"Загублене серце"? Чи освiтять дорогу на роздорiжжi, Ту, по якiй потрiбно iти? Чи, можливо, залишать Загублене серце, Без вибору i без ходы? Але ж рухатися так потрiбно Вперед, вперед i знов вперед, Щоб не залишитись загубленим, Щоб заспокоiти себе...
2019-06-22 21:17:22
7
0
Інші вірші поета
Яка краса #назлобудня ЖУК ТА БЛОХА Потяг
Інші поети
Apaylia
@Apaylia
ErailXx
@ErailXx
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2131
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2981