Загублене серце
Мiсяць зiйшов на небо З нiччю боротись смiло, Але не такий вiн, як сонце Невмiє свiтить так умiло. Сестри зiрки йому в помiч, Але все-одно все не те це. Чи допоможуть знайти вони вихiд Тому в кого iм'я-"Загублене серце"? Чи освiтять дорогу на роздорiжжi, Ту, по якiй потрiбно iти? Чи, можливо, залишать Загублене серце, Без вибору i без ходы? Але ж рухатися так потрiбно Вперед, вперед i знов вперед, Щоб не залишитись загубленим, Щоб заспокоiти себе...
2019-06-22 21:17:22
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2750
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2156