НЕ СЛУХАЙТЕ ЗОРІ

Зоря́на Ніч

А зорі сміялись над нами вгорі: "Такі молоді, такі ще наївні! Куди вже кохання такій дітворі? Їм ще почуття не потрібні!" А ми на слова і на сміх не зважали. Не чули того гиготіння. Ми душі так тісно руками сплітали, Й лиш слухали серця веління. Воно говорило спокійно і тихо, немовби птахів щебетанням: "В житті вас чекають і радість і лихо, Безвихідь й палкі сподівання. Та ви не лякайтесь майбутніх проблем! Бо жодне не вічне зітхання. Ми все разом з вами переживем, Бо в вас головне є - кохання. Воно вас зігріє в лютіші морози. Коли буде сумно - розрадить. Кохання зітре із очей ваших сльози, І вчасно корисне порадить. Не бійтесь того, що вам завтра готує. Сьогодні живіть і лиш знайте - Любов усіх труднощів в світі вартує. Не слухайте зорі...кохайте!"

2021-04-26 16:46:54

3

0

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13429

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2323